Інформація для батьків

Поради психолога

Пам'ятка для батьків сором'язливої дитини

  1. Намагайтеся, щоб ваша дитина частіше спілкувалася з молодшими дітьми.
  2. У спілкуванні з дитиною будьте обережні й тактовні, оскільки дитина може зрозуміти вас «не так».
  3. Найскладніше для вашої дитини - це знайомство з новими людьми. Допоможіть їй у цьому, нехай вона не почувається самотньою.
  4. Частіше ходіть у гості разом із дитиною та запрошуйте гостей до себе додому.
  5. Не намагайтеся все зробити за дитину. Давайте їй більше доручень, пов'язаних зі спілкуванням.
  6. Підбадьорюйте та хваліть вашу дитину за кожний крок.
  7. Не навішуйте на дитину ярлик сором'язливості.
  8. Постарайтеся зацікавити дитину театральною діяльністю й записати її до театрального гуртка.
  9. Створіть у своїй родині й у найближчому оточенні дитини такий клімат, щоб дитина почувалася комфортно й затишно.
  10. Не проявляйте, хоча б зовні, занепокоєння щодо вашої дитини.
  11. Частіше розмовляйте, спілкуйтеся зі своєю дитиною.
  12. Змінюйте не дитину, а її поведінку. Поведінка може бути неадекватною через відсутність необхідних соціальних навичок і високого рівня тривожності.
  13. Впевненість в собі виробляється за рахунок успіху. Ставте перед дитиною завдання, які вона може розв'язати.

Декілька порад для батьків дітей підліткового віку

  1. Любіть свою дитину. Кажіть їй про вашу любов щодня. Вона, можливо, буде соромитися повертати вам такі слова у цей період свого життя, але колись згадає про них. Якщо дитина чинить неправильно, важливо підкреслити, що ви все одно її любите, навіть, якщо вам не подобається її поведінка, якщо її дії вас не задовольняють. Підлітки схильні драматизувати ситуацію, а надто, коли їх звинувачують. Тому переконайтеся, що вони усвідомлюють, що ви їх все одно любите.
  2. Не бійтеся встановлювати обмеження. Якщо вам не подобається, що ваша дитина йде кудись з дому, - займіть тверду позицію. Вона має зрозуміти, що ваша заборона - в першу чергу турбота   про неї, її здоров'я та безпеку. А ви маєте бути впевненими, що вона не опиниться у небажаній компанії, не скоїть небажаний вчинок.
  3. Дитина має бути зайнята якоюсь корисною або цікавою справою у вільний від навчання час. Спортивні секції, творчі студії, гуртки,волонтерські організації привчають відповідально ставитись не тільки до себе, а й до інших.
  4. Підкреслюйте важливість сім'ї. Наголошуйте, що ваша родина - одне ціле, одна команда. Дітям вкрай необхідно відчувати належність до певної групи - це своєрідний якір. Заохочуйте бажання своїх дітей проводити якомога більше часу з різними членами сім'ї: бабусями, дідусями, двоюрідними сестрами та братами та ін. Збирайтеся за столом під час обіду або вечері, спілкуйтеся, обговорюйте сімейні проблеми, діліться радістю.
  5. Нехай ваша дитина обов'язково допомагає вам у домашніх справах, давайте їй певні доручення, навчіть самостійно обслуговувати себе - прибирати у своїй кімнаті, мити посуд, прати свої речі, доглядати за домашньою твариною. Вона має брати на себе частину домашньої роботи, яку завжди виконуєте ви. Допомагаючи вам, підліток самостійно привчається до відповідальності. Чудово, якщо за діло береться вся сім'я, і всі разом роблять необхідну справу, допомагаючи одне одному. Тільки приклад  усіх членів родини може по-справжньому навчити.
  6. Поважайте вибір дитини. Усвідомте, що вона ніколи не стане вашим клоном, не буде думати і діяти так, як ви. Підлітки постійно намагаються з'ясувати для себе, хто вони є, у що вірять, кого наслідують, кому підкоряються. Не критикуйте категорично їхній вибір у музиці, зачісці, одязі. Намагайтеся тактовно висловити свій подив, незадоволення, проговоріть, що саме не подобається вам у виборі дитини. Повне придушування її бажань і намагань може спричинити найнеприємніше наслідки. Дозвольте їй мати право вибору, якщо це стосується тимчасового явища. Кольорове волосся згодом відросте, а от татуювання  - це на все життя, тому саме тут варто сказати своє тверде батьківське «ні», довести, чому саме ви проти, чому це захоплення - небезпечне чи шкідливе.
  7. Говоріть із дитиною про можливі майбутні наслідки її поведінки. Вона має усвідомити, що ви не завжди зможете дбати про неї, опікуватися її проблемами, оберігати. Намагайтеся пояснити важливість отримання гарної освіти для подальшого працевлаштування. Пояснюйте, що сьогоднішні вчинки дитини матимуть величезний вплив на її майбутнє. У зрозумілій формі доведіть дитині, що вона не зможе стати тим, ким мріє, якщо скоїть злочин або не матиме середньої та спеціальної освіти.
  8. Залучайте дитину до участі у розподілі сімейного бюджету, обговоренні купівлі дорогих речей, доручайте їй сплачувати рахунки за квартиру, телефон, Інтернет - вона повинна бачити, як важко буває утримувати сім'ю, купувати одяг, їжу, платити за навчання, репетиторів тощо. Діти схильні сприймати все це як належне. А насправді вони мають усвідомлювати, що батьки забезпечують їх усім необхідним. І настане день, коли вони будуть самі утримувати свою сім'ю та забезпечувати її.
  9. Учіть дитину спілкуватися з дорослими та однолітками, з повагою ставитися до них, організовувати свій вільний час, відпочинок та дозвілля всієї сім'ї, відповідати за деякі нескладні організаційні моменти.
  10.  Хтось сказав: нитку довіри легко розірвати, а  мур недовіри зводиться сам. Це означає, що коли батьки насміхаються з думок своїх нащадків або не сприймають їх із належною довірою чи увагою, діти почнуть шукати інших людей і довірятимуть їм, а про довіру до батьків залишиться лише мріяти.
  11.  Перед батьками стоїть велике завдання - крім матеріального забезпечення потрібно ще навчити дітей приймати правильні рішення у житті. А це означає: дати нагоду ризикнути прийняти особисті рішення і жити відповідно до них. Саме тому дуже важливо змалечку, на малих помилках навчитися не зазнавати великих невдач.
  12. Батьки залишаються головними людьми в житті дитини, а також головними вихователями. Необхідний баланс любові й дисципліни дозволить вашій дитині рости і розвиватися у тому середовищі, яке зробить її турботливою та відповідальною людиною.     

Что необходимо для реализации задатков вашего ребенка:

  1. Поощрение самостоятельности ребенка в поиске ответов, его самодеятельности, поисковой активности, что служит каналом для раскрытия интуиции.
  2. Настрой ребенка на новизну каждой ситуации, поиск нового решения, качественно другого ответа. Важность самого процесса поиска.
  3.  Одобрение близкими интуитивных исканий, фантазий.
  4. Оградить ребенка от давления, принуждения, насилия и агрессии в любом их проявлении. Пересмотреть существующие ограничения, их актуальность. Отказ от лишних «нельзя» высвободит в ребенке колоссальный поток энергии, который он может направить на индивидуальный рост, развитие интуиции.
  5. Ведите вслед за ребенком дневник удивительных открытий. Просмотр собственных достижений, озарений, открытий укрепляет веру в свои возможности, повышает самооценку.
  6. Необходимо ставить перед ребенком конкретные задачи. Ребенок может принимать участие в обсуждении, решении семейных проблем и вопросов.
  7. Необходимо демонстрировать ребенку примеры собственного творчества. На примере близкого человека видеть как происходит решение проблемных ситуаций.
  8. Вселить уверенность в собственных силах.

Коли ти думав, що я не дивлюсь

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив,
Що ти повісив мій перший малюнок
На стіну, і я захотів намалювати ще один.      

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив,
Що ти годуєш бездомного котика, і я подумав,
Що добре піклуватися про тварин.

Коли ти думав, що я не дивлюсь,я відчув,
Як ти поцілував мене перед сном,
І я відчув себе коханим.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив,
Що ти печеш мій улюблений пиріг, і я зрозумів,
Що навіть мале може бути особливим.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив,
Як сльози капали з твоїх очей, і я зрозумів,
Що інколи буває боляче,
Й це нормально - поплакати.